-
1 закон про промисловість
industrial act, industrial democracy lawУкраїнсько-англійський юридичний словник > закон про промисловість
-
2 large-scale
adj1) великомасштабний2) великий (про промисловість)* * *aу великому масштабі, великомасштабний; великий ( про промисловість) -
3 spoon-fed
['spuːnfed]adj1) яко́го году́ють з ло́жки ( про хворого)2) що перебува́є на держа́вній дота́ції ( про промисловість)3) амер. розм. розпе́щений -
4 industrial act
-
5 industrial democracy law
закон про промисловість; трудове право, виробниче право -
6 large-scale
aу великому масштабі, великомасштабний; великий ( про промисловість) -
7 large-scale
-
8 heavy
1. adj1) важкий; великої ваги, ваговитий; великоваговийheavy train — зал. великоваговий состав (поїзд)
2) великий, масивний; товстийheavy line — товста (жирна) лінія
3) потужний, могутній; важкий4) обтяжливий, високий5) сильний, інтенсивнийheavy rain — заливний дощ, злива
6) багатий, рясний (про урожай)heavy crop — рясний (багатий) урожай
7) густий, розкішний, пишний8) обтяженийair heavy with scent — повітря, насичене ароматом
9) вагітна10) отупілий, заморений11) тяжкий, важкийheavy wound — тяжке (небезпечне) поранення
12) прикрий, сумний13) суворий14) незграбний, неповороткий, громіздкий15) нудний16) невипечений, глевкий (про хліб)17) глеюватий, глинястий (про ґрунт)18) крутий, вибоїстий (про дорогу)19) похмурий, хмарний20) міцнийheavy father — жорстокий (суворий) батько
heavy hydrogen — важкий водень, дейтерій
heavy metal — а) людина високих моральних достоїнств; б) дуже розумна людина; в) гідний (грізний) противник; г) військ. важкі гармати
heavy parts — театр. трагічні ролі
heavy sea — бурхливе (неспокійне) море
heavy swell — а) важна особа; б) модно (розкішно) одягнена людина
to come the heavy father — читати мораль, давати настанови з поважним виглядом
to have a heavy hand — а) бути незграбним; б) бути суворим
to be heavy on hand — а) повільно тягтися (про час); б) бути нудним (співрозмовником)
2. adv1) тяжко, важко2) в'яло; повільно* * *I [`hevi] n1) = heavyweight I2) ( the Heavies) гвардійські драгуни ( в англійській армії); ( the heavies) вiйcьк. важка бойова техніка4) лиходій; розбійник, грабіжник5) миcт. роль лиходія; роль поважної, серйозної людини або резонера6) поважна особа; заводій8) cл. висока хвиля (особл. у серфінгу)II ['hevi] a1) важкий, великої ваги2) масивнийheavy cut — тex. зняття великої стружки
3) потужний, великийheavy industry — важка промисловість; вiйcьк. важкий; посилений, потужний; форсований
4) великий; високий; сильний, інтенсивний; бурхливий; міцний ( про напої)5) (on) неекономічний, багато споживаючий6) рясний, багатий; ситний; густий7) ( with) важкий; обтяжений; вагітна; отупілий, стомлений8) важкий, тяжкийheavy market — затоварений ринок; важкий; тяжкий
9) суворий, строгийheavy punishment — суворе покарання; строгий, вимогливий
10) важкий; незграбний, неспритний; неповороткийheavy mind — тупість; тугодум; млявий; повільний; нудний
11) важкий ( про їжу); непропечений; який не піднявся; грузький, глинистий; xiм. важкий, слаболетючий12) крутий, стрімкий; вибоїстий (про дорогу, підйом)13) похмурий, хмурий14) незаконний; нечистий ( про угоду)15) серйозний, важливий16) миcт. серйозний; трагічний; похмурийIII [`hiːvi] a; вет. -
9 trade
1. n ком. торгівля; галузь; 2. професія, ремесло, спеціальність; a торговельний; торговий1. форма обміну товарів, послуг, валюти (currency¹) тощо на основі купівлі-продажу; 2. рід занять, трудової діяльності═════════■═════════advantageous trade вигідна торгівля; allied trade суміжна спеціальність; ancillary trade допоміжна галузь; autumn trade торгівля товарами осіннього сезону; balanced trade нетто-баланс • врівноважений торговельний баланс; barter trade бартерна торгівля; bilateral trade двостороння торгівля; border trade прикордонна торгівля; brisk trade жвава торгівля; building trade будівельна галузь; bulk cargo trade перевезення масових вантажів; buyback trade компенсаційна торгівля • торгівля за зворотну купівлю; carrying trade транспортна галузь; cash trade торгівля за готівку; coasting trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; coastwise trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; colonial trade колоніальна торгівля; commision trade комісійна торгівля; commodity trade торгівля товарами; competitive trade конкурентоспроможна торгівля • конкурентоспроможні підприємства • конкурентоспроможні підприємства в даній галузі торгівлі; continental trade континентальна торгівля; contraband trade контрабандна торгівля; cooperative trade кооперативна торгівля; cross trade взаємні брокерські операції • заборонені законом взаємні брокерські операції; counter trade зустрічна торгівля; day trade денна торгівля; depressed trade застійна галузь; direct transit trade пряма транзитна торгівля; distribution trade оптова торгівля • сфера розподілу; domestic trade внутрішня торгівля; entrepot trade транзитна торгівля; export trade експортна торгівля; external trade зовнішня торгівля; fair trade торгівля на основі взаємної вигоди; fall trade торгівля товарами осіннього сезону; favoured trade галузь, яка перебуває у сприятливих умовах; foreign trade зовнішня торгівля; free trade вільна торгівля; freight trade вантажні перевезення; frontier trade прикордонна торгівля; general trade загальна торгівля; graphic trade поліграфічна галузь; handicraft trade ремісниче виробництво; hire-purchase trade продаж на виплат; home trade внутрішня торгівля; illicit trade незаконна торгівля • контрабандна торгівля; import trade імпортна торгівля; indirect transit trade непряма транзитна торгівля; inland trade внутрішня торгівля; installment trade купівля-продаж на виплат; interior trade внутрішня торгівля; intermediary trade посередницька торгівля • торговельне посередництво; internal trade внутрішня торгівля; international trade міжнародна торгівля; interregional trade міжрегіональна торгівля; interstate trade торгівля між штатами; invisible trade «невидима» торгівля • торгівля послугами; key trades провідні професії; lawful trade законна діяльність; license trade ліцензійна торгівля; luxury trade торгівля предметами розкоші; mail-order trade посилкова торгівля; maritime trade морська торгівля; mercantile trade торгівля товарами; money trade торгівля грішми; multilateral trade багатостороння торгівля; mutual trade взаємна торгівля; national trade національна торгівля; overseas trade зовнішня торгівля; preferential trade пільгова торгівля; private trade приватна торгівля; produce trade торгівля продуктами; profitable trade вигідна торгівля • прибуткова торгівля; rag trade торгівля одягом; reciprocal trade торгівля на основі взаємності; regional trade регіональна торгівля; retail trade роздрібна торгівля; retail delivery trade роздрібна доставка; seasonal trade сезонна торгівля; service trade галузь обслуговування • торгівля послугами; skilled trade професія, яка вимагає кваліфікації; small-scale trades галузі, в яких поширені дрібні підприємства; special trade спеціальна торгівля; spring trade торгівля товарами весняного сезону; stagnant trade млява торгівля; stock trade торгівля акціями; substantial trade значний обсяг торгівлі; successful trade успішна торгівля; tally trade торгівля на виплат; tourist trade туризм; two-way trade двостороння торгівля; visible trade «видима» торгівля (експорт та імпорт товарів); wholesale trade оптова торгівля; world trade світова торгівля═════════□═════════by way of trade шляхом торгівлі; to be in trade бути торговцем • мати крамницю; to depress trade послаблювати/послабити торгівлю; to develop trade розвивати/розвинути торгівлю; to encourage trade заохочувати/заохотити торгівлю; to expand trade розширювати/розширити торгівлю; to further trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі; to hamper trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to hinder trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to increase trade розвивати/розвинути торгівлю; to monopolize trade монополізувати торгівлю; to open trade починати/почати торгівлю; to promote trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі • заохочувати/заохотити розвиток торгівлі; to pursue a trade займатися/зайнятися промислом • займатися/зайнятися ремеслом; to restrain trade обмежувати/обмежити торгівлю; to restrict trade обмежувати/обмежити торгівлю; to revive trade поновлювати/поновити торгівлю; to set up in trade відкривати/відкрити торговельне підприємство; trade act закон про торгівлю; trade advertising рекламування у комерційних виданнях; trade agreement торговельна угода; trade allowance знижка, запропонована роздрібним торговцем; trade and industry торгівля і промисловість; trade arbitration залагодження трудових конфліктів; trade arrangement торговельна угода; trade association торговельна асоціація; trade balance торговельний баланс; trade balance deficit дефіцит торговельного балансу; trade balance equilibrium рівновага торговельного балансу; trade barometer барометр торговельної кон'юнктури; trade barrier торговельне обмеження; trade bill торговельна тратта • торговий вексель; trade boycott торговельний бойкот; trade catalogue торговий каталог; trade commission торговельна комісія; trade committee комітет з питань торгівлі; trade conditions торговельна кон'юнктура; trade connections комерційні зв'язки; trade cooperation співпраця в галузі торгівлі; trade council торговельно-промислова рада; trade credit торговельний кредит • комерційний кредит; trade custom торговий звичай; trade customer промисловий споживач; trade cycle торговельно-промисловий цикл • цикл ділової активності • економічний цикл; trade debt заборгованість за торговельними операціями; trade debtor комерційний дебітор; trade deficit дефіцит торговельного балансу; trade description опис товару; trade development board рада з розвитку торгівлі; trade directory довідкова книга про фірми • покажчик фірм; trade discount торговельна знижка; trade dispute торговельна суперечка; trade embargo ембарго на торгівлю; trade factor комерційний фактор; trade fair торговельно-промисловий ярмарок • виставка-продаж; trade figures торговельна статистика; trade financing фінансування торгівлі; trade flow торговельний потік; trade fund торговельний фонд; trade gap дефіцит торговельного балансу; trade guarantee торговельна гарантія; —in зустрічний продаж; trade in commodities торгівля товарами; trade in goods торгівля товарами; trade in manufactures торгівля промисловими товарами; trade in real property торгівля нерухомістю; trade interest відсотковий дохід від торгівлі; trade investment інвестиція у торгівлю; trade journal галузевий журнал; trade knowledge професійні знання; trade legislation торговельне законодавство; trade liability торговельне зобов'язання; trade license промислове свідоцтво • дозвіл на торгівлю; trade magazine галузевий журнал; trade name назва фірми • фірмова назва; trade negotiations торговельні переговори; trade organization галузева організація • торговельна організація • торговельно-промислова організація; trade outlook перспективи торгівлі; trade partner торговельний компаньйон • торговельний партнер; trade payment плата за товари; trade policy торговельна політика; trade policy rules правила торговельної політики; trade practice торговельна практика; trade price торговельна ціна; trade procedure спосіб торгівлі; trade promoting measures заходи стимулювання торгівлі; trade rebate торговельна знижка; trade receivables торговельна дебіторська заборгованість; trade register торговельний реєстр; trade relations торговельні відносини; trade report звіт про торговельну діяльність; trade restrictions торговельні обмеження; trade return дохід від торгівлі; trade revival жвавість торгівлі; trade sample зразок товару; trade sanctions торговельні санкції; trade secret секрет виробництва; trade sector торговельний сектор; trade statistics статистика торгівлі; trade support system система підтримки торгівлі; trade surplus активне сальдо торговельного балансу; trade talks торговельні переговори; trade tax податок на торговельну діяльність; trade through agents торгівля через посередників; trade union профспілка; trade usage торговельні звичаї; trade value продажна ціна • ринкова вартість; trade volume обсяг торгівлі • обсяг біржових операцій; trade weight питома вага торгівлі; trade with countries торгівля з країнами -
10 добывать
-ся, добыть, -ся добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, видобувати, -ся, видобути, -ся, а специальнее - діставати, сов. дістати, (приобресть) придбати, розідбати, (наконец достичь) доскочити чого, засягати чого, сов. засягти, запобігати, запобігти чого, дороблятися, сов. доробитися чого, сов. розстаратися про що. [Або добути, або вдома не бути (прик.). Чи се-ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю кров'ю й потом? (Л. Укр.). Здобувся чоловік лиха. А хто-ж тобі гетьманськую булаву дістане? (Рудан.). Кривавим потом дороблятися хліба насущного. Ні за які гроші не доскочиш (Куліш). Роботою засягне собі щастя (Мирн.). Запобігай світа, поки служать літа (Ном.). Треба розстаратися про гроші]. Добыть (заработать) с трудом, с горем пополам - розгорити, загорювати що, розгорюватися на що. [Тяжко загорьований хліб їмо. Як-небудь розгорюємось на скотинку (Мирн.)]. Трудно (бывает) добывать что - трудно (сутужно) на що. [На сіль було трудно (Куліш)]. Добываемый - добуваний. [Власник землі брав собі по копійці з пуда добуваного вугілля]. Добытый - здобутий. Добывающий - добувальний, видобутний; сировинний. [Добувальна та обробна промисловість. Сировинна промисловість]. Добытое тяжёлым трудом - кривавиця. [За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Ном.)]. Добыть работой - приробити. [Збутися не довго, а спробуй приробити]. Добыть пением - виспівати. [Виспівав собі дівчину любу та гарну (М. Вовч.)]. Добыть нищенством - вижебрати; обманом - видурити; борьбой - вибороти и т. д.* * *несов.; сов. - доб`ыть1) (что) добува́ти, добу́ти и мног. подобува́ти, здобува́ти, здобу́ти (що); ( с трудом приобретать) добува́тися, добу́тися, здобува́тися, здобу́тися, роздобува́тися, роздобу́тися (чого)2) горн. добува́ти, добути, видобува́ти, ви́добути -
11 heavy
I [`hevi] n1) = heavyweight I2) ( the Heavies) гвардійські драгуни ( в англійській армії); ( the heavies) вiйcьк. важка бойова техніка4) лиходій; розбійник, грабіжник5) миcт. роль лиходія; роль поважної, серйозної людини або резонера6) поважна особа; заводій8) cл. висока хвиля (особл. у серфінгу)II ['hevi] a1) важкий, великої ваги2) масивнийheavy cut — тex. зняття великої стружки
3) потужний, великийheavy industry — важка промисловість; вiйcьк. важкий; посилений, потужний; форсований
4) великий; високий; сильний, інтенсивний; бурхливий; міцний ( про напої)5) (on) неекономічний, багато споживаючий6) рясний, багатий; ситний; густий7) ( with) важкий; обтяжений; вагітна; отупілий, стомлений8) важкий, тяжкийheavy market — затоварений ринок; важкий; тяжкий
9) суворий, строгийheavy punishment — суворе покарання; строгий, вимогливий
10) важкий; незграбний, неспритний; неповороткийheavy mind — тупість; тугодум; млявий; повільний; нудний
11) важкий ( про їжу); непропечений; який не піднявся; грузький, глинистий; xiм. важкий, слаболетючий12) крутий, стрімкий; вибоїстий (про дорогу, підйом)13) похмурий, хмурий14) незаконний; нечистий ( про угоду)15) серйозний, важливий16) миcт. серйозний; трагічний; похмурийIII [`hiːvi] a; вет. -
12 Маркс, Карл
Маркс, Карл (1818, Трир - 1883) - нім. мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. Навчався у Трирській гімназії (1830 - 1835), на юридичному ф-ті Боннського (1835 - 1836) і Берлінського (1836 - 1841) ун-тів. У 1839 - 1841 рр. працював над дис. "Відмінність між натурфілософією Демокрита і натурфілософією Епікура", отримав ступінь докт. філософії. Вчення М. складається з трьох частин: філософії, політекономії, теорії соціалізму. Загальний зв'язок їх наступний. На противагу Гегелю, М. розробив власний метод - матеріалістичну діалектику і застосував її до аналізу суспільних явищ. На цьому шляху він розвинув нове їх тлумачення - матеріалістичне розуміння історії. Головний його принцип - вирішальна роль матеріального виробництва в житті суспільств, тому анатомію їх слід шукати в політичній економії, у відносинах власності і боротьбі класів як носіїв цих відносин. На відміну від попередніх епох, коли домінували сільське господарство, ремісництво, торгівля їх продуктами, за часів М. на перший план вийшла промисловість, а головними діячами історії стали капіталісти і робітничий клас. їх взаємини М. розкрив у теорії відчуження, згідно з якою капітал складається з праці, котра не оплачується, відчужується завдяки тому, що капіталісти володіють засобами виробництва, а пролетаріат їх позбавлений. На цій підставі між ними точиться класова боротьба, кінцева мета якої, за М., - знищення приватної власності, встановлення диктатури пролетаріату і створення нового, соціалістичного ладу В. цій боротьбі М. став на бік робітничого класу і заснував т. зв. науковий соціалізм. Попередні його варіанти мали утопічний характер, але упродовж всієї історії підлеглі - раби, кріпосні селяни, ремісники - боролися за більш справедливий лад. Тому тут існувала дійсна проблема, котру М. намагався розв'язати за допомогою "експропріації експропріаторів", а його опоненти - за допомогою реформ. В еволюції поглядів М. на різних стадіях домінуючими були різні частини його вчення. Спочатку такою стала філософія. Можна виділити три етапи розвитку його поглядів на неї: 1) власне антропологічний - сюди відносяться "Економічно-філософські рукописи 1844 року". Саме з приводу них "ранньому М." з боку ортодоксів робився закид в т. зв. антропологізмі, коли він знаходився під впливом Фоєрбаха і аналізував людину абстрактно. 2) Етап "філософії життя", наявний в "Німецькій ідеології" (1845 - 1846), особливо в першому її розділі, де основне поняття - "життя" та цілий спектр похідних, добре структурованих термінів: живі людські тіла як передумова історії; дійсні індивіди, їх діяльність і матеріальні умови життя; виробництво матеріального життя як перший історичний акт; виробництво життєвих засобів і самого життя людей; життєдіяльність як вираз єдності праці та існування індивідів; спосіб життя як синтез усіх зазначених моментів; критика ідеалізму за зведення живих реальних індивідів до самосвідомості. Це один з перших варіантів "філософії життя", а М. - один із засновників даної філософської течії. 3) Автентичним вченням М. стало матеріалістичне розуміння історії, перший виклад якого подано в "Німецькій ідеології", а класичне формулювання - в передмові до кн. "До критики політичної економії" (1859). Завдяки прагненням подати М. у "чистому" вигляді і максимальній незалежності від будь-яких впливів попередні форми його філософування було відсунуто в тінь і проголошено "недоліками". В загальній духовній еволюції М. антропологія і філософія життя стали нетривалими епізодами. Але їх цінність неминуща, бо людина - істота не тільки духовна, а й матеріальна, немислима без матеріального життя, і ніхто його так не відчув і не висунув на перший план, як М. Йому була притаманна особлива інтуїція, загострене бачення реального життя. Далі М. перейшов до спеціально-політекономічних досліджень, у яких живі люди перетворилися на соціальні маски чи ролі - капіталіст, робітник тощо. В "Капіталі" про особу йдеться лише остільки, оскільки вона є уособленням економічних категорій, носієм певних класових інтересів. Апогеєм економічних пошуків М. стала публікація першого тому "Капітала" (1867), а підсумком його - розкриття "історичної тенденції капіталістичного накопичення"; суть її в революційному переході від буржуазних до соціалістичних відносин. Соціалізм був висновком з економічного аналізу. Розробивши його в загальних рисах, М. доклав чимало зусиль до практичної реалізації свого соціального ідеалу: був засновником і керівником І Інтернаціоналу, підтримував Паризьку Комуну (1872) і т. ін. Особистою його метою була очікувана ним пролетарська революція, в якій він мріяв стати "Диктатором" (так називали його в колі друзів). Ця мрія не здійснилася. Натомість протягом XIX ст. в Зх Є. вропі позначилася інша тенденція - перехід від революцій до реформ як головних засобів суспільних перетворень. Теоретично вона була розроблена т. зв. реформістами - Бернштейном, Каутським та ін. Значною мірою до неї в 90-ті рр. наблизився Енгельс. Цим окреслюються історичні межі Марксового соціалізму Ф. ілософські його погляди виходять за ці межі, мають самостійне значення.[br]Осн. тв.: "Святе сімейство", у співавт. (1845); "Німецька ідеологія" (1845 - 1846); "Злиденність філософії"; "Комуністичний маніфест", у співавт. (1848); "Капітал". У 3 т. (1867, 1885, 1895).М. Булатов -
13 native
1. n1) уродженець2) корінний мешканець; тубілець3) місцева тварина (рослина)4) австрал. місцевий уродженець (про білих, що народилися в Австралії)5) іст. народжений рабом6) розм. батьківщина2. adj1) ріднийnative land — батьківщина, вітчизна
2) тубільний, місцевий3) чистий, самородний (про золото тощо)4) природний, природжений5) властивий, притаманний6) біол. аборигенний7) геол. материнський* * *I [`neitiv] n1) уродженець3) часто тубілець; абориген; aвcтpaл. місцевий уродженець (про білих, народжених в Австралії); ( Native) дiaл. тубілець ( офіційне найменування негрів)4) місцева рослина або тварина5) людина, яка народилася під певною зіркою ( в астрології)7) icт. народжений рабомII ['neitiv] a1) ріднийnative land — батьківщина; народжений ( у якому-небудь місці); приналежний по праву народження
2) тубільний3) місцевий4) чистий, самородний ( про метали); необроблений, неочищений5) природний; дикий6) природжений, уроджений, природний7) (to) властивий8) бioл. аборигенний9) гeoл. материнський -
14 consumer
n ком., ек., марк. споживач; клієнт; a споживчий; споживацькийтой, хто фактично споживає або використовує товари (good) чи користується послугами (service¹) для задоволення особистих потреб; ♦ споживач не обов'язково мусить бути покупцем (purchaser) продукту чи послуги: напр., мати, яка купує спортивні черевики для дітей, вважається покупцем продукту, але його споживачами фактично є діти═════════■═════════average consumer середній споживач; college-educated consumer споживач з вищою освітою; conventional consumer звичайний споживач; direct consumer безпосередній споживач; domestic consumer внутрішній споживач; electricity consumer споживач електроенергії; end consumer кінцевий споживач; final consumer кінцевий споживач; gas consumer споживач газу; green consumer споживач екологічно чистих продуктів; health-conscious consumer споживач, який дбає про здоров'я; household consumers домогосподарства-споживачі; individual consumer окремий споживач; industrial consumer промисловий споживач • споживач товарів промислового призначення; interested consumer зацікавлений споживач; intermediate consumer проміжний споживач; large-scale consumer оптовий споживач; loyal consumer прихильний споживач • вірний споживач; nominal consumer номінальний споживач; personal consumer особистий споживач; potential consumer потенційний споживач; price-conscious consumer споживач, який вчасно реагує на ціну; primary consumer первинний споживач; prospective consumer потенційний споживач; quality consumer споживач високоякісних товарів; rational consumer раціональний споживач; reasonable consumer розсудливий споживач; retail consumer роздрібний споживач; secondary consumer вторинний споживач; semi-independent consumer напівнезалежний споживач; solvent consumer платоспроможний споживач; target consumer цільовий споживач; ultimate consumer кінцевий споживач; upper-income consumer споживач з високим рівнем доходу; weight-conscious consumer споживач, який стежить за своєю вагою═════════□═════════consumer advertising споживча реклама; consumer agreement договір зі споживачем; consumer awareness обізнаність споживача; consumer behaviour поведінка споживача; consumer behaviour research дослідження поведінки споживачів; consumer buying behaviour поведінка споживача; consumer choice вибір споживача • споживчий вибір; consumer commodities споживчі товари; consumer confidence довіра покупця; consumer confidence index індекс впевненості споживача; consumer convenience goods споживчі товари повсякденного користування; consumer cooperative споживчий кооператив; consumer credit споживчий кредит; consumer credit loan позика на споживчий кредит; consumer deal споживча угода; consumer demand споживчий попит; consumer demographic profile профіль демографічної статистики споживача; consumer demographics демографічні дані споживача • демографічна статистика споживача; consumer durables споживчі товари тривалого користування; consumer education навчання споживача; consumer equilibrium рівновага споживача • стан рівноваги споживача; consumer expectation survey обстеження очікувань споживачів; consumer goods; consumer industry промисловість споживчих товарів; consumer information споживча інформація; consumer lending кредитування споживачів; consumer list споживчий список; consumer loan споживча позика; consumer loyalty прихильність споживача; consumer magazines журнали для споживачів; consumer market споживчий ринок • ринок споживчих товарів; consumer motivation мотивація споживача; consumer needs споживчі потреби; consumer non-durables споживчі товари короткочасного користування; consumer ombudsman посередник у справі скарг споживачів; consumer panel група споживачів • комісія споживачів; consumer policy політика у сфері захисту споживачів; consumer price index; consumer products споживчі товари; consumer profile профіль споживача; consumer promotion стимулювання купівельного споживчого попиту; consumer protection захист споживача; consumer protection legislation законодавство у галузі захисту споживача; consumer relations споживчі відносини • відносини зі споживачами; consumer research вивчення споживача; consumer response реакція споживача; consumer sales продаж споживчих товарів; consumer service обслуговування споживачів; consumer sovereignty незалежність споживача • суверенітет споживача; consumer spending споживчі витрати; consumer spokesman представник споживачів; consumer stimulants споживчі стимули; consumer surplus надлишок споживача • споживчий надлишок; consumer survey опитування споживачів; consumer taste споживчий смак; consumer taxation оподаткування споживача; consumer transaction споживча операціяconsumer:: end-user; consumer: producer; consumer ‡ C. four principles of marketing (386) -
15 territorial
1. nсолдат територіальної армії2. adj1) територіальнийT. Army (Force) — територіальна армія
territorial department — амер. військовий округ метрополії
territorial jurisdiction — юр. територіальна підсудність
2) земельний3) місцевий* * *I n2) icт. солдат територіальної арміїII aterritorial possessions [acquisitions] — територіальні володіння [придбання]
territorial rights [waters] — територіальні права [води]
Territorial army /Force/ — територіальна армія
territorial jurisdiction — юp. територіальна підсудність
territorial department — aмep. військовий округ метрополії
— aмep. стосовний до території Сполучених Штатів Америки2) земельний; місцевий; окружний3) що має свою ділянку, територію ( про вищих тварин)territorial imperative — рефлекс захисту своєї ділянки;
-
16 paper
1. n1) папірon paper — написаний, надрукований
2) аркуш паперу3) пакунок4) документ5) pl особисті (службові) документи6) збірн. паперові гроші, банкноти; кредитні білети; векселіpaper is as good as ready money — вексель — те ж саме, що й готівка
7) газета; журналfashion paper — модний журнал; журнал мод
8) екзаменаційний білет9) (письмовий) твір10) стаття, наукова доповідь11) шпалери12) pl папільйотки13) контрамарка14) контрамарочник15) амер., розм. долар16) амер., розм. краплені карти17) пап'є-маше2. adj1) паперовий; зроблений з паперу2) фіктивний; що існує лише на папері3) газетний4) тонкий як папірpaper battle — військ., розм. командно-штабне навчання
paper currency — паперові гроші; обіг паперових грошових знаків
paper shale — геол. паперовий сланець
paper tiger — військ., розм. «паперовий тигр», не небезпечний противник
3. v1) загортати в папір2) обклеювати шпалерами3) постачати папір4) устромляти голки (шпильки) в папір5) заповнювати театр контрамарочниками6) тех. обробляти наждачним папером7) друк. підклеювати форзац (перед тим як вкласти книгу в обкладинку)* * *I = kraft II n1) папір2) аркуш паперу; пакет; листок ( з чим-небудь)3) документ4) pl особисті або службові документи5) паперові гроші, паперові грошові знаки, банкноти, кредитні білети; векселя6) газета, журнал7) екзаменаційний білет; письмова робота8) наукова доповідь, стаття9) шпалери10) pl папільйотки11) контрамарка; контрамарочник12) cл. краплені карти13) cл. долар14) матеріал для письма, папірус15) пап'є-машеIII a1) паперовий; зроблений з паперу2) існуючий тільки на папері; фіктивний3) газетний5) канцелярський ( про роботу)6) миcт. заповнений контрамарочниками ( про зал для глядачів)IV v1) загортати в папір; устромляти голки, шпильки у шматочок паперу або картону5) тex. обробляти наждачним папером6) пoлiгp. підклеювати форзац ( перш ніж вкласти книгу в обкладинку або палітурку) -
17 Сен-симон, Клод Анрі
Сен-симон, Клод Анрі (1760, Париж - 1825) - франц. мислитель, соціолог, соціаліст-утопіст. Поділяв погляди франц. матеріалістів. С.-С. стверджував погляд на людське суспільство як на цілісний організм, що закономірно розвивається, об'єднує своїх членів не тільки певними філософськими, релігійними та моральними принципами, а й загальнокорисною трудовою діяльністю, що є природною необхідністю і обов'язком людини, створює найважливіший зв'язок між людьми. Історія, на його думку, проходить три фази розвитку: теологічну (період панування релігійної системи, який охоплює рабовласницьке і феодальне суспільство), метафізичну (період занепаду феодальної і теологічної системи) і позитивну (майбутній суспільний лад, заснований на науці). Головна думка С.-С. полягає в тому, що шлях звільнення трудящих від злиднів та убогості лежить через розквіт виробництва, через усілякий розвиток продуктивних сил суспільства на основі введення обов'язкової для всіх продуктивної праці, забезпечення всім можливості застосовувати свої здібності, розподіл "за здібностями", створення планової організації виробництва, перетворення політики на "позитивну науку про виробництво". С.-С. формулює певні принципи суспільства майбутнього: "всі люди повинні працювати; від кожного за здібністю, кожній здібності за її справи; перетворення держави із засобу влади над людьми на засіб керування господарством", "політичне управління людьми повинне перетворитися на розпорядження речами та керівництво процесами виробництва".[br]Осн. тв.: "Реорганізація європейського суспільства" (1814); "Промисловість" (1817); "Про індустріальну систему" (1821); "Нове християнство" (1825). -
18 basic
adj1) основний, головний; найістотнішийbasic industry — важка промисловість, основна галузь промисловості
2) елементарний; початковий; спрощенийB. English — початковий курс англійської мови
basic private — амер., військ. ненавчений рядовий (неспеціаліст)
3) хім. основнийB. Army Regulation — військ. статут сухопутних військ.
* * *a1) основний, головний, найістотнішийbasic size — cпeц. номінальний розмір
2) елементарний, початковий, спрощений4) мiн., гeoл. основний, базитовий; базальний5) cпeц. основний6) фін. номінальний -
19 wood
1. n1) часто pl ліс, гай2) деревина, лісоматеріал, дерево (матеріал)3) дрова4) (the wood) збірн., муз. дерев'яні духові інструментиwine from the wood — бочкове (розливне) вино
6) куля (для кегельбану)7) дерев'яна ключка (для гольфу)8) амер., розм. прилавок (у барі)2. adj1) дерев'яний2) лісовий, дикий3) деревний4) деревообробний; що належить до лісового господарстваwood industry — лісова (деревообробна) промисловість
5) дров'яний6) розм. божевільний; скажений (про собаку)7) шалений, лютийwood anemone — бот. анемона лісова
wood cherry — бот. черешня
wood chopper — сокира; колун; дроворуб
wood pussy — зоол. скунс
in the woods — амер., військ., розм. на маневрах
to take to the woods — утекти, ушитися, зникнути; ухилятися від обов'язків; сховатися в кущі
3. v1) засаджувати деревами; озеленяти (ділянку); саджати ліс2) запасатися дровами3) забезпечувати дровами4) навантажувати лісом (судно)* * *I [wvd] n1) pl ліс; гайa house in the middle of a wood — дім, оточений лісом
2) деревина; дерево ( матеріал); лісоматеріалhard /leaf/ wood — листяна деревина
3) дрова; деревне паливоsmall wood — гілки, хмиз
4) = woodland5) ( the wood) винна бочка; барильце для винаwine [beer]from the wood — розливне вино [пиво]
6) виріб з дерева; шар ( для кегельбан)he puts up a good wood — він добре грає в кеглі; ключка з дерев'яною ручкою ( для гольфу)
7) cл.; cл. прилавок; стійка ( в барі)8) ( the wood) дерев'яні духові інструменти••in the woods — cл.; вiйcьк.; жapг. на маневрах
out of the wood — поза небезпекою; залишивши труднощі позаду
II [wud] ato take to the woods — утекти, вислизнути; зникнути; ухилятися від обов'язків /від відповідальності/; to saw wood cл. ні в що не втручатися; триматися осторонь ( політики)
1) = wooden l3) що знаходиться в лісі; лісовий, дикийwood pigeon — лісовий /дикий/ голуб
wood folk — лісовий народ (феї, ельфи)
4) деревнийwood tar — деревна смола, дьоготь
5) дров'янийIII [wud] v1) засаджувати деревами, озеленювати ( ділянку); саджати ліс2) запасатися дровами; постачати дровами3) навантажувати ( судно) лісомIV [wud] aapx. скажений -
20 Несмотря на
нрч. не вважаючи на, не зважаючи на; (вопреки) всупереч чому, наперекір чому, (при всём желании и т. п.) попри що; срв. Невзирая. [Не вважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель (Коцюб.). Не вважаючи на велику силу праць з історії письменства, ми все-ж не маємо… (Н. Громада). Всупереч усім труднощам, треба зорганізувати промисловість (Азб. Комун.). Ця тенденція невпинно йде вперед наперекір одсічі пануючого польського елементу (Рада). Попри всі труднощі перемога буде наша (Пр. Правда)]. -ря на то, что - дарма що, не в[з]важаючи на те, що; (хотя) хоч. [Щастя моє було-б вельми худорляве, дарма що моє життя було-б страшенно сите (Куліш). Оповідання, дарма що не сяє мистецькою красою, так приподобалося, що… (О. Пчілка). Хоч повзуть тут скрізь по горах стежечки, та проте не оживляє їх розмова (Франко)]. -ря на это - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе. [Логіка каже, що не варто сумувати про це, а докори совісти, проте, мене гризуть (Крим.)]. -ря на всё это - не в[з]важаючи на все це (те), з усім тим, попри все це (те). -ря ни на что - не в[з]важаючи ні на що (на будь-що); (что бы ни было) хоч-би там що.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
великий — а, е. 1) Значний за розмірами, величиною; прот. малий. || Значний за кількістю; численний. || Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. || Значний за часом. •• Вели/ка ведме/диця сузір я Північної півкулі зоряного неба.… … Український тлумачний словник
17.020 — Метрологія та вимірювання взагалі ГОСТ 8.010 99 ГСИ. Методики выполнения измерений. Основні положення Взамен ГОСТ 8.010 90 ГОСТ 8.061 80 ГСИ. Поверочные схемы. Содержание и построение. Взамен ГОСТ 8.061 73 ГОСТ 8.134 98 ГСИ. Шкала рН водных… … Покажчик національних стандартів
День работников пищевой промышленности — «День работников пищевой промышленности» Полный прилавок лучшая оценка работы пищевиков Тип … Википедия
золотий — а/, е/. 1) Прикм. до золото 1). Золотий зливок. || Який має в собі золото як складову частину. || Зробл. із золота або покритий, оздоблений золотом чи позолотою. || Пов язаний із видобуванням золота. Золоті копальні. Золота промисловість. ••… … Український тлумачний словник
Близнюк, Анатолий Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Близнюк. Анатолий Михайлович Близнюк Анатолій Михайлович Близнюк … Википедия
Лысин, Борис Савельевич — [р. 22 июля (3 авг.) 1883] сов. химик технолог, акад. АН УССР (с 1939). В 1909 окончил Киев. политехнич. ин т и начал преподавательскую и научную деятельность. С 1921 проф. Киев. политехнич. ин та. Осн. труды посвящены изучению сырья силикатной… … Большая биографическая энциклопедия
Бук европейский — Общий вид дерева в Старом ботаническом саду города Марбурга ( … Википедия
олов'яний — а, е. 1) Прикм. до олово. Олов яна промисловість. Олов яний завод. || Зробл. з олова. || Який має в своєму складі олово. •• Олов я/ний ка/мінь мінерал класу оксидів і гідроксидів. 2) перен. Який кольором нагадує олово; сріблясто білий з тьмяним… … Український тлумачний словник
Кругляк, Борис Абрамович — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей. Борис Абрам … Википедия
Борис Абрамович Кругляк — (3 мая 1934 28 февраля 1996) украинский учёный. Содержание 1 Биография 2 Наиболее важные научные работы 2.1 Монографии … Википедия
Борис Кругляк — Борис Абрамович Кругляк (3 мая 1934 28 февраля 1996) украинский учёный. Содержание 1 Биография 2 Наиболее важные научные работы 2.1 Монографии … Википедия